«Ніщо велике в світі не відбуваєтьсябезпристрасті!» - стверджував Гегель.
Чи не тому найзахоплюючі таємниці про світ і людину відкриваються тим пристрасним і ризикованим натурам, яких Ніцше назвав -«дон Жуани пізнання»?
Що за люди ці мисливці за «найнебезпечнішими істинами»? Невипадково Бор цікавився у Гейзенберга: «Теорія божевільна, але чи достатньо божевільна, аби бути істинною?»
Звідки в «дон Жуанів пізнання» цей «вулканічний, фонтануючий, вертикальний порив», за висловом Сальвадора де Мадаріага?

Чому з точки зору біохімії мозку людина оплачує свої інсайти та творчі стани «допаміновою валютою»? І як співвідносяться «дон жуанські» стратегії пізнання із висіканням «допамінової іскри»?

Сучасні лайфхакери та «дон Жуани пізнання»: схожість та відмінність.

Леся Гармаш – канд. філософських наук, лектор МІГП, психоаналітик, автор книг та перекладач спогадів Лу Саломе про Ніцше, Фройда, Рільке та її знаменитого трактату «Еротика». Одна з книг увійшла до шорт-листа премії Рунета в номінації «Інша література».